Рушій, який рухає людство в перед й змушує прагнути до знань та відкриттів, — допитливість. Саме вона змусила колись людини використати перше знаряддя праці, або приготувати їжу на вогні. Зараз допитливість ми називаємо красивим словом "наука", а людей, які дотримуються її, — "вченими". Але, цікаво, кого можна вважати першим вченим у світі?

Відповідь існує і вона вас безперечно здивує, адже ім'я цієї людини ви точно не очікуєте почути. Деталі розкрило видання IFLScience. 

Перший вчений — хто він 

Коли ви чуєте фразу "перший у світі вчений", ви, ймовірно, уявляєте собі, когось зовсім невідомого, хто жив ще до нашої ери. Або, можливо, очікуєте почути якесь відоме ім’я, як Платон чи Піфагор.

Але ви точно не чекаєте, що цією людиною буде чоловік, який помер менше ніж 160 років тому. Але це так і є. А звати цю людину Вільям Вевелл (William Whewell). Він був тим, хто присвятив життя багатьом наукам: фізика, геологія, математика, історія, філософія, теологія тощо. 

Його ім'я незаслужено забуте, проте саме він є автором таких понять як "наука" та "вчений", які він запропонував на початку 1830-х років. До речі, тільки наприкінці Другої світової війни Велика Британія офіційно визнала ці терміни.

Тож, цілком заслужено назвати першим у світі вченим людину, яка придумала визначення. До того ж він є автором багатьох наукових фундаментальних праць. 

Але... Є інша думка.

Пошук першого у світі вченого продовжується — названо ще одне ім'я

Вільям Вевелл хоч і був вченим, який і винайшов цей термін. Проте, будемо чесними, він далеко не перший справжній вчений, як ми розуміємо цей термін сьогодні.

Якщо ми хочемо вирішити, хто був першим, потрібно чітко визначити, що саме ми маємо на увазі під "вченим" — і, якщо на те пішло, "наука".

Якщо ми думаємо про них як про користувачів наукового методу, тобто висування гіпотез, перевірка, висновок, повторна гіпотеза, тоді більшість людей ствердно скажуть, що звання першого у світі вченого має отримати Френсіс Бекон (Francis Bacon).

Його вважають першою людиною, яка кодифікувала науковий метод: у своїй книзі Novum Organum 1620 року він наставляв читачів "перш за все... підготувати природну та експериментальну історію, достатню та якісну; і це основа всього, тому що ми не повинні уявляти чи припускати, а відкривати, що природа робить або може бути змушена робити".

Насправді методи Бекона, які ми тепер, з причин, втрачених для історії, знаємо як "метод Бекона" — не були тим, що ми сьогодні вважаємо науковими. Але це не означає, що він не був першопрохідцем: прямо відкинувши тодішню стандартну практику "почитайте трохи Аристотеля, почитайте Біблію, спробуйте придумати спосіб, яким вони могли б з’єднатися", він, безумовно, дав нам "дух" сучасної науки.

Але так само як Вевелл, Бекон, можливо, лише формалізував те, що вже існувало — або принаймні було на шляху до існування.

Така сама заслуга належить "серії європейських мислителів"… Миколі Копернику, Вільяму Гілберту, Йоганну Кеплеру, Галілею, Рене Декарту та Ісааку Ньютону. Цілком точно, що всі ці люди були відомі тим, що були першими прихильниками експериментальних досліджень — але насправді ніхто з них не може претендувати на те, щоб бути першим.

Ще один претендент на звання першого — хто цього разу 

Переміг їх усіх на кілька сотень років хтось, про кого ви, можливо, не чули: Хасан Ібн аль-Хайтам, який народився приблизно в 965 році нашої ери на території сучасного Іраку, Ібн аль-Хайсам жив у середині ісламського золотого віку – періоду, який дав світові алгебру, алгоритми, значні прориви у хімії, досягнення в астрономії і багато іншого.

Мусульманський вчений Ібн аль-Хайсам на кілька століть випередив Ісаака Ньютона в галузі оптики: він розділив світло на його складові кольори та відкрив закони заломлення; він експериментально довів, що ми не випускаємо промені світла з наших очей, щоб бачити речі; він навіть винайшов камеру-обскуру та перші окуляри. Він також писав про медицину, астрономію та математику.

Розв'язка та висновок — ми знайшли того першого 

Отже, що таке вчений? Хтось, хто дотримується наукового методу? Або це щось простіше — хтось, хто замість того, щоб прийняти надприродне пояснення явища, прагне пояснити його раціонально та емпірично?

Якщо ми виберемо цей останній варіант, то є одна фігура, яка може відповідати вимогам як "перший у світі вчений" — і нам доведеться пройти довгий-довгий шлях назад, щоб знайти його.

Фалес з Мілета був стародавнім греком, який жив наприкінці сьомого та на початку шостого століть до нашої ери. Щоб зрозуміти наскільки це давно, то на момент народження Арістотеля Фалес був вже людиною-легендою.

Фалеса з Мілета вважають першою людиною, яка займалася наукою, математикою, філософією та дедуктивним міркуванням.

За словами Геродота, який жив приблизно через століття після Фалеса, він правильно передбачив сонячне затемнення 28 травня 585 року до нашої ери, але ніхто не знає, як він це зробив.

Звичайно, він не все зрозумів правильно — його найбільша теорія полягала в тому, що все, що існує у Всесвіті, складається з води, і він, на жаль, був прихильником теорії пласкої Землі. 

Раніше ми повідомляли про те, що науковці визначили, хто був найрозумнішою людиною в історії людства. 

Нагадаємо, ми писали, що у стародавньому Вавилоні теоремою Піфагора користувалися задовго до народження самого Піфагора, вчені знайшли докази.